Павлівська громада
Іваничівський район, Волинська область

С. Переславичі

ПЕРЕСЛАВИЧІ

                                                     

          Весною прокидається природ

       І цвітом укриваються сади.

     По вулицях села іду я горда,

                         Що пощастило в Переславичах зрости.

                                                                   Софія Смаль

      

          

               

Анкета населеного пункту

       Переславичі - село в Іваничівському районі, Волинської області. Розташоване обабіч   шосе Горохів – Нововолинськ, за 14 км від районного центру Іваничі і залізничної станції Іваничі. 

      Шосейними шляхами зв’язане з містами Горохів, Сокаль (Львівська область), Нововолинськ, Володимир-Волинський, а також  за 80км від обласного центру

      Луцьк, за 110 км від міста Львів, за 80 км від міста Ковель, за 47 км від митного перетину Угринів (Львівська область), за 40 км від митного переходу Устилуг.

      Село входить до 30-ти кілометрової зони для безвізового перетину кордону до республіки Польща. 

       Межує з селами Завидів, Трубки,  Милятин, Риковичі, Павлівка, Старий Порицьк. 

 

Вступ

     Вперше Переславичі згадуються в історичних документах за 1583рік.

    З 1914 по 1933 рік село було під владою Польщі ( тодішнього  міністра Юзефа Пілсуцького).  Всі землі в сторону Завидова, а також ліс, що розділяє Кучків і Переславичі  належали графові Станіславу Чацькому. Це поле і тепер люди звуть «панським». Інші землі належали людям. Вони вирощували льон, коноплі, городину, картоплю. Теперішні луки, що простяглися в сторону сіл Риковичі та Старий Порицьк були охоплені річкою Луга.

   За переказами старожилів саме через неї мешканцям Переславич і навколишніх сіл на човнах, саморобних  плотах  доводилось переправлятись з однієї сторони на іншу. Тому люди називали село Переправичі, а згодом – Переславичі («славна переправа»).

Значні для села історичні події

   У період окупації села німецькими загарбниками у ньому було менше 18 дворів. В роки війни з 1942 по 1943 роки в Переславичах стояло військо Ковпака. Він жив на квартирі у Смаля Григорія Несторовича, а його партизани у  інших жителів – по 3-4 чоловіки.

    У 1942 році вороги розстріляли  біля села близько 3 тисячі жителів Старого Порицька ( колись місто Порицьк).

    Вперше сільська Рада  почала функціонувати у 1939 році. Очолював її Гань Григорій Федорович. А після воєнного лихоліття відновила свою роботу у 1944 році. В цей час її очолював Смаль Григорій Нестерович.

    На території села у післявоєнний період створили колгосп  імені Шолохова (голова Парадуха Олександр Артемович), пізніше «Іскра», потім «Дружба», який проіснував до 2004року

Освіта

         Переславичівська ЗОШ І ступеня вперше прийняла своїх учнів у 1939 році. Розміщувалася тоді вона у невеличкому приміщенні, у якому навчалося 35 дітей. 

        З 1939 року по 1941 рік початкову школу очолювала – Троць Марія Яківна. 

        З 1944р. по 1947р. - Приснякевич Є. І. 

        З 1947р. по 1949р. – Тишківська Г. С. 

        З 1949р. по 1956р. – Мар’їна О. К. 

        З 1956р. по 1982р. – Міцюк З. М. 

       У 1963 році розпочалося будівництво нового приміщення школи, яке мало чотири класних кімнати і два коридори. 

      Будівля школи села Переславичі була прийнята в експлуатацію у 1966 році. У цьому ж році вона розпочала свою діяльність, як Переславичівська початкова школа. Навчання розпочалось 1 вересня. До школи було зараховано 64 учні. Директором була Міцюк Зоя Миколаївна. Разом з нею працювали вчителі : Чарторійська Раїса Миколаївна і Новосад Галина Іванівна. У той час функціонувала група продовженого дня. 

       З 1982р. по 1984 рік школу очолила Лялюк Валентина Петрівна.

       З 1988 по 2016 рік і посаду завідувача ЗОШ І ступеня села Переславичі займала Тимощук Валентина Іванівна. З 2016 року і в даний час дану посаду займає Гаврилюк Раїса Олексіївна.

     У стінах школи вчителями працювали : Атлас Марія Василівна, Щипа Світлана Миколаївна, Семінська Таїсія Миколаїна, Бойко Олег Григорович, Утверт Ігор Володимирович, Секунда Вікторія Ігорівна, Луцюк Світлана Василівна, Кліб Наталія Ігорівна, Рижук Зоряна Сергіївна, Хамула Оксана Миколаївна, Спольник Тамара Сергіївна. 

      За роки існування школи, випускниками стали 485 учнів. Серед них багато лікарів, вчителів, рятувальників, економістів, підприємців, представників духовенства. Педагогічний колектив школи складається з 5 педагогів. Всі вони творчі, відповідальні наставники, які віддають свої знання, вміння дітям.

                          

                                               Видатні постаті села

       Через те, що колись землі належали панським, царським сім’ям, а також  було  і є багато  людей, вихідців із Переславич, які  займали і займають  керівні посади у районі, області, село  назвали «царським».  До визначних вихідців села відносяться:  

       Стаднік Анатолій Павлович  - займав посаду голови  Іваничівської  райради,

      Єдинак Євгенія Степанівна - керуюча апаратом в адміністрації району,

      Яйчук Надія Іванівна- колишній начальник відділу економіки району ,

      Марцинюк  Надія Миколаївна-  працювала заступником  начальника управління  соціального захисту населення в районі,

      Біляк Микола Васильович – займав посаду прокурора в Рівненській області,   

      Кавуза Іван Миколайоич - був на  посаді голови сільської ради  26 років,

      Міцюк  Зоя Миколаївна –  колишній завідувач школи (26 років на даній посаді) ,

      Тимощук Валентина Іванівна- працювала завідувачем  школи  28 років,

      Гаврилюк Василь Сергійович – колишній начальник відділу економіки у Володимир-Волинському районі,  

     Тимощук Людмила Володимирівна  - керуюча віділенням ощадбанку  в смт Іваничі, 

     Кузьмич Віктор Миколайович – священник в селі Колона ,

     Яйчук Петро Іванович – священник в селі Грушів, Тимощук Тетяна Володимирівна,

     Тимощук Оксана Володимирівна – головні медсестри в Іваничівській центральній лікарні,

    Стаднік Олександр Володимирович, Тимощук Василь Олексійович, Новосад Юрій Іванович, Місюк Олег Євгенович, Шевчук  Анатолій Анатолійович – рятівники – пожежники,

    Смаль Софія Ігорівна – поетеса, видала збірку віршів «Світанок»,

     Кихтюк  Роман Миколайович -  займає посаду заступника судді в обласному центрі,

     Смаль Любов Миколаївна – працює у фінансовому відділі району.

     Смаль Микола Миколайович – займав посаду сільського голови  протягом трьох скликань.

Туристсько-краєзнавчі об’єкти

     Село розташоване на мальовничій місцевості, де природа   не обдарувала його своєю красою. З обох боків  - ліс. За селом протікає річка Луга, в яку впадає невеличка річечка Одерен. Влітку гамірливо на березі Луги, бо є хороші місця для купання, тому дорослі і діти із села і не тільки люблять тут відпочивати .

     Обабіч розкинулися мальовничі луки,  де люди випасають корови,кози вівці,коні, гуси, качки.

    На території села є чималенькі ставки. З недавнього часу вони  стали власністю ГО « Товариство рибалок» .Дане товариство вже запустило рибу в ставки, в планах – освітлення і облагородження даної території.

   За 30 м від села, у лісі знаходиться  комплекс для відпочинку «Пролісок», де є чудові лавки, столи, будиночки, гойдалка, місця для  відпочинку та приготування їжі.

   При в’їзді у  Переславичі у 2009році   було  споруджено Хрест – оберіг села. А вічним , живим оберегом,  більше  100 років,  напочатку Переславич стоїть красень – Дуб зі своїми сестрами Соснами. І не просто стоїть, ще у роки війни вони були відмічені на військовій карті і служили орієнтиром для наших солдатів.

   На межі із с.Завидів є цілюще джерело. Кожній подорожній у спеку зупиняється і п’є  холодну, джерельну воду.  Вона дійсно відновлює сили, додає бадьорості і здоров’я.  Джерело не раз рятувало від спраги людей, що працювали на полях .

Сучасний стан села

      Село Переславичі у різні роки належало до різних районів. Було воно і Локачинського, і Горохівського району.  На сьогодні – Іваничівський. З січня 2017 року село Переславичі відноситься до Павлівської  об’єднаної територіальної громади. За підсумками голосування першим головою ОТГ став Сапожнік Андрій Степанович.

    На 2016 рік населення становить 604 чоловіки, 168 дворів.  У селі було чотири  вулиці  – Комарова, Молодіжна, Задвірна, а також –Зої Космодем’янської  ( село Кучків). У 2007 році були перейменовані Комарова на Незалежності, Зої Космодем’янської на Лесі Українки.

       На території села є  продовольчі магазини «Марічка», «Околиця», дитячий садок «Сонечко»,  початкова школа, ФАП, бібліотека,  поштове відділення, млин, відновлює роботу клуб. Село в нічну пору доби освітлюється, асфальтоване.

 

Частинка України

Весною прокидається природа

І цвітом укриваються сади.

По вулицях села іду я горда,

Що пощастило в Переславичах зрости.

Моє село найкраще в цілім світі.

Йому, повірте, рівних не знайти.

Чи то зимою, осінню чи вліті,

Ти казку зможеш скрізь тут віднайти.

Ось дуб старезний, наче охорона,

На чатах край села стоїть.

Тихенько листячком своїм тріпоче

Мов просить : «У село моє зайдіть.»

В нас люди : добрі, щирі , працьовиті,

Хороші господині й хазяї

За звичаєм зустрінуть хлібом – сіллю

То ж при нагоді завітайте ви сюди!

В нас є багато місць для відпочинку:

Ставки, ліси ще й річка протікає

Ви зможете зробити тут зупинку,

Вода джерельна в спеку помагає.

Такій красі радію я щоднини

Село моє частинка України.

Смаль Софії

        Столітній Дуб- велетень

Столітній Дуб- велетень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обеліск загиблим односельчанам

  У відділеннях пошти та бібліотеки

Біля обійсть